Я люблю тебе моє життя!
Люблю твої нестерпні ноти ексцентризму.
Твою іронію над моїм власним почуттям
Та комедійні забаганки сатиризму.
Ти смійся, скільки хочеш, над моїм ім'ям
Безгрішні помилки, я кою не логічно,
Така проста моя душа та здібна до життя,
Проте скептична духом та цинічна.
Я загадаю бути хоч щасливою на мить.
На мить і більше навіть не прошу віднині...
Нехай благання мою віру осквернить,
Та не хронічним вкриє недовір'ям...
Поезія захищена авторським правом.
Немає коментарів:
Дописати коментар