Конформіст.Автор: Юлія Довбня

    

В скількох невдах  життя нудне  позичив на прокат?

Невже, на смак нестерпний,  більш воно пікантне?

Повівся,ошуканцю, на манливий аромат

Та суб’єктивно думати напевно і  не здатний.

Це не пародії курйозні, не схиблений дубляж,

А за сценарієм написаним  він грає примітивно.

Своїх думок розпроданих —  зневажливий торгаш,

Що копіює інших принципи сумлінно.  

Не вдасться приховати дволикий блиск зіниць

І нишпорячи оком за спільним міркуванням

В якому кожен вислів по-своєму різнить,

Людей не переміщених до кола дублювання.

      Залишитись без голосу, напевно, страшна річ,

      Мов заліпити рот окам’янілим глеєм.

      І роздивляючись у дзеркалі зіниці своїх ввіч

      Він зрозумів, що став проклятим фарисеєм.

             

                                           

 Поезія захищена авторським правом.

Сонет №4 Автор: Юлія Довбня

Переливай з пустого у порожнє,
Щоб я не позіхала від нудьги,
Придумуєш цитати віртуозні
Та ми, нажаль, амурні вороги.

Над нами не шаріють ореоли
І вислови затягнені в корсет.
В спокійній атмосфері охололи,
Штурмуючи словесний етикет.

Химерно… не повторюйся буквально
Так виснажив шліфований контекст,
Нам бракуватиме безмовного кохання,
Яке з титану викує Гефест.

Твоє свавільство спечене майстерно
 І ворогами залишилися напевно…


                                                       
 Поезія захищена авторським правом.

Перехресні дороги…Автор: Юлія Довбня

Охолонуло щастя,

охолонули люди,

Без турбот поспішають прогуляти роки,

І рукою махнувши

на щоденні прогнози

Замуровують щастя на одвічні замки.

Забувають миттєво

перехресні дороги,

І спіткаються ліктем через пройдений світ

Оминути вдається

невідомі пороги,

Обгорнувши підошви у розпечений дріт.

І холодні від люті,

і гарячі від спеки

Поспішають минати найдавніші стежки

Із літами стираються

друзі далекі,
Та дощі на дорогах розмивають  сліди…
.

Поезія захищена авторським правом.

Посмішка …Автор: Юлія Довбня

    Я люблю тебе моє життя!
Люблю твої нестерпні ноти ексцентризму.
Твою іронію над моїм власним почуттям
Та комедійні забаганки сатиризму.
Ти смійся, скільки хочеш, над моїм ім'ям
Безгрішні помилки, я кою не логічно,
Така проста моя душа та здібна до життя,
Проте скептична духом та цинічна.
Я загадаю бути хоч щасливою на мить.
На мить і більше навіть не прошу віднині...
Нехай благання мою віру осквернить,
Та не хронічним вкриє недовір'ям...

Поезія захищена авторським правом.

Розбитий келих…Автор: Юлія Довбня

Не спокушай мене,щоб не спокутати провини,
Щоб з тугою втопилася в проклятій самоті
Коханням захлинулася, благавши на колінах,
Блажених сліз пробачення з цілунком на руці...

Печаткою ледь-ледь торкнутися руки вустами
Мов пригубити в келиху вино на брудершафт,
Його блідими вкритими цілунками руками,
Розбити легко келих свій, вульгарно об асфальт.

Я подарую лиш тобі,на згадку про кохання,
На серці палко вибиті самотністю рубці,
Невипите вино розбивши чашу на прощання
Та поцілунок, той, що залишився на руці...

Поезія захищена авторським правом.