Не спокушай мене,щоб не спокутати провини,
Щоб з тугою втопилася в проклятій самоті
Коханням захлинулася, благавши на колінах,
Блажених сліз пробачення з цілунком на руці...
Печаткою ледь-ледь торкнутися руки вустами
Мов пригубити в келиху вино на брудершафт,
Його блідими вкритими цілунками руками,
Розбити легко келих свій, вульгарно об асфальт.
Я подарую лиш тобі,на згадку про кохання,
На серці палко вибиті самотністю рубці,
Невипите вино розбивши чашу на прощання
Та поцілунок, той, що залишився на руці...
Поезія захищена авторським правом.
