Не спокушай мене,щоб не спокутати провини,
Щоб з тугою втопилася в проклятій самоті
Коханням захлинулася, благавши на колінах,
Блажених сліз пробачення з цілунком на руці...
Печаткою ледь-ледь торкнутися руки вустами
Мов пригубити в келиху вино на брудершафт,
Його блідими вкритими цілунками руками,
Розбити легко келих свій, вульгарно об асфальт.
Я подарую лиш тобі,на згадку про кохання,
На серці палко вибиті самотністю рубці,
Невипите вино розбивши чашу на прощання
Та поцілунок, той, що залишився на руці...
Поезія захищена авторським правом.
Немає коментарів:
Дописати коментар